Відділення сумісного перебування матері та дитини

Природне вигодовування — єдиний спосіб годування дитини, що чинить унікальний біологічний вплив на її здоров’я. Майже кожна жінка, яка готується стати матір’ю, бажає годувати свою дитину груддю. Але на практиці більшість породіль абсолютно не готові до цього і потребують належної професійної допомоги.
Грудне молоко — ідеальна їжа для дитини: натуральна, стерильна, тепла, легко засвоюється і повноцінно використовується організмом дитини. Воно дивовижно пристосоване до всіх особливостей травлення й обміну речовин немовляти. Білковий, вуглеводний, жировий компоненти грудного молока, вітаміни, мінеральні речовини відповідають індивідуальним потребам дитини, а деякі речовини, що входять до складу молока, є унікальними — таурин, поліамін, карнітин, інозитол, поліненасичені жирні кислоти, які є вкрай потрібними для розвитку та формування центральної нервової системи, фоторецепторів сітківки ока тощо.

Молоко матері захищає дитину від різноманітних інфекцій, алергійних реакцій і захворювань, сприяє формуванню власної системи імунітету. Захисну функцію забезпечує низка специфічних і неспецифічних антиінфекційних чинників, що містяться у жіночому молозиві та молоці: секреторний імуноглобулін А у високій концентрації, імуноглобуліни A, G, M, E, живі клітинні елементи (нейтрофіли, макрофаги), лактоферин, лізоцим, біфідофактор, комплемент, параамінобензойна кислота (захист від малярії), антистафілококовий чинник та ін. Значну роль відіграє грудне молоко в профілактиці харчової алергії. Жіноче молоко справляє вплив на зростання й розвиток дитини завдяки наявності в ньому комплексу біологічно активних речовин (гормонів, ферментів, ростових чинників).

Регуляторна роль грудного молока пов’язана з наявністю гормонів (гіпоталамічних рилізинг гормонів, гіпофізарних, тиреоїдних, гормонів підшлункової залози, простагландинів), ферментів (пепсину, трипсину, ліпази, амілази), ростових чинників (епідермального, інсуліноподібного, нейроростового). Ці речовини забезпечують фізіологічний перехід від гемо та амніотрофного до лактотрофного харчування, сприяють дозріванню передусім органів системи травлення дитини, запобігають переобтяженню гіпоталамо гіпофізарної системи немовляти, регулюють процеси асиміляції та синтезу білка.

Годування груддю є найкращим приводом для ідеального спілкування матері та дитини через контакт очей, вираз обличчя, ніжний дотик, заспокійливий запах, смоктання грудей та життєдайне молоко. Цей ніжний діалог допомагає створити стосунки, які ґрунтуються на любові та довірі. Сьогодні саме годування груддю розглядається як могутній емоційний стимул у процесі становлення психічних функцій дитини. Зауважено, що під час годування між матір’ю та дитиною встановлюється особлива близькість, яка зберігається на довгі роки, а за деякими даними, на все життя.

Грудне вигодовування захищає здоров’я матері: сприяє нормальному перебігу післяпологового періоду, профілактиці мастопатії, пухлин молочної залози, матки та яєчників у майбутньому, допомагає запобігти небажаній вагітності після пологів. ГВ є передумовою нормального та гармонійного розвитку дитини. Сучасні наукові дослідження довели, що ризик розвитку в майбутньому ожиріння, атеросклерозу, цукрового діабету, хронічних захворювань органів травлення, а також стоматологічних порушень у немовлят, яких годували груддю, значно нижчий, ніж у дітей, які отримували штучні суміші.

Слід відзначити і важливий соціальний чинник: грудне вигодовування є значно дешевшим, ніж штучне. Годування груддю заощаджує час і кошти на приготуванні їжі та лікуванні хвороб, що можуть виникнути внаслідок штучного вигодовування немовляти. І нарешті, тільки годуючи дитину груддю, жінка повною мірою відчуває щастя материнства. Протягом усього періоду підготовки жінки до пологів і подальшої лактації важливе значення для неї має психологічна підтримка як у сім’ї, так і з боку медичного персоналу. Вагітна жінка має бути впевненою у своїх силах, в успіху пологів і лактації. Особливої уваги потребують жінки, які чекають на першу дитину.

Принципово важливою умовою успіху лактаційного періоду в цілому є раннє прикладення дитини до грудей матері — відразу після народження. Це забезпечує продовження біологічного та встановлення психологічного зв’язку матері та дитини, адаптацію новонародженого до умов нестерильного позаутробного середовища завдяки контакту «шкіра до шкіри» і першим краплям молозива. Цей процес відбувається за рахунок надходження з молозивом великої кількості захисних чинників та колонізації шкірних покривів та слизових оболонок травного каналу дитини мікроорганізмами матері, які формують потрібний біоценоз у немовляти. І навпаки, пізнє прикладення сприяє масивній колонізації не біфідогенною, а умовно-патогенною і лікарняною флорою. Вперше прикладають немовля до грудей матері під час шкірного контакту. Протягом перших 20–60 хвилин життя більшість новонароджених спроможні знайти і захопити сосок і ареолу молочної залози без допомоги. Можна допомогти дитині, стимулюючи пошукові рухи губ і голови м’яким погладжуванням шкіри біля її ротика.

Наведені аргументи у поєднанні з багатьма іншими переконливо свідчать, що будь-яка спроба позбавити дитину природного грудного вигодовування може розцінюватися як екологічна катастрофа для цієї дитини. Згідно з Міжнародною конвенцією про права дитини, до якої у 1991 році приєдналась Україна, кожна дитина має незаперечне право на вигодовування материнським молоком. Суспільство та держава зобов’язані забезпечити дитині повноцінне харчування, умови для фізіологічного розвитку, формування здоров’я, навчання, тобто для становлення її як особистості.