Метод Кенгуру – особливості та переваги медичної практики виходжування новонароджених

У світі щорічно народжується близько 20 мільйонів дітей з малою масою тіла при народженні («маловагові новонароджені») внаслідок передчасних пологів або ж затримки внутрішньоутробного розвитку. В свою чергу недоношеність та низька маса тіла при народжені асоціюються з високим рівнем неонатальної та малюкової смертності та захворюваності.
Для багатьох маловагових дітей дуже важливий тривалий медичний догляд, але й не менш важливим аспектом виходжування таких особливих новонароджених є безпосередній контакт з батьками, особливо з матір’ю.
Метод мати-кенгуру базується на 5 основних складових:
позиція кенгуру, виключно грудне вигодовування, політика ранньої виписки, динамічне спостереження протягом року, психосоціальна підтримка. Основним компонентом методу мати-кенгуру є позиція кенгуру на груді матері, яка створює термонейтральне комфортне оточення для недоношеної дитини впродовж 24 годин на добу 7 днів на тиждень.
Метод Кенгуру – це «продовження» внутрішньоутробного життя дитини, коли в постійному контакті «шкіра до шкіри» з мамою, дитина відчуває себе захищеною. При цьому дитина перебуває в зручному положенні, схожому на те, яке було в утробі матері, чує звичні звуки: серцебиття і ритми дихання матері; тепло, запах і смак грудного молока нагадують амніотичну рідину. Все це створює умови для подальшого нормального розвитку дитини.
Критерії, які визначають готовність дитини до використання методу «Кенгуру».
– Скорегований вік дитини більше 32 тижнів.
– Маса тіла дитини більше1000 грамів.
– Відносна соматична стабільність.
– Наявність ентерального харчування та встановленої толерантності до їжі.
– Здатність реагувати на зовнішні подразнення та стимуляцію.
– Бажана відсутність постійного внутрішньовенного введення рідини.
Практичні аспекти впровадження методу «Кенгуру»
Температура приміщення повинна бути не меншою за 25 С. Необхідно підготувати кусок м’якої тканини або спеціальну «сумку» для підтримки дитини в позиції «кенгуру». На дитину необхідно одягнути шапочку, шкарпетки, підгузник та додатково одягнути на дитину сорочку, але її не застібати. Дитину необхідно розташувати в вертикальній позиції між грудьми матері в позиції, схожій на позицію «жабенятко», забезпечивши контакт «шкіра-до-шкіри» та зафіксувати дитину до тулуба матері тканиною (слінгом) або «сумкою».
Метод «Кенгуру» можна використовувати і вдома.
Переваги методу «Кенгуру»
– Покращення поведінки дитини: довші періоди спокою, менше плачу, довші періоди глибокого сну.
– Зменшення частоти і важкості епізодів апное (зупинки дихання).
– Скорочення термінів перебування дітей у лікарні.
– Матері відчувають більшу компетентність, впевненість та відповідальність при кенгуру-догляді за дитиною.