В ОЧІКУВАННІ ЩАСТЯ. Страхи, пов’язані із зміною соціальної ролі жінки.

Вагітність – час відкриттів і змін. Більша частина змін викликається величезним викидом гормонів. Гормони – це особливо активні хімічні речовини, котрі утворюються й виділяються ендокринними залозами. На самісінькому початку вагітності утворюється гормон хоріонічний гонадотропін. Він стимулює утворення прогестерону й тим самим придушує менструацію. Гормон прогестерон заспокоює психіку, справляє пом’якшуючу, заспокійливу дію на матку для збереження вагітності. Але жінка може відчувати деяку втому, загальмованість.

Що ж таке вагітність? У словнику Даля написано: «Беременная, бременастая или бременатая – непорожняя, заполненная, с прибылью». А зовсім не «обремененная» – «обтяжена» , як прийнято вважати. Кожен прийом із вагітною жінкою я починаю з прояснення значення цього слова, а отже, і зі зміни ставлення до самого протікання вагітності. Це перший крок до прийняття себе в новій якості – «носія» нового життя. І подальше протікання й розвиток вагітності залежить від того, як ми до неї ставимося – як до тягаря, чи як до нової можливості й наповненості.

Здавна до жінки, котра виношує дитину, ставилися по-особливому. Одвіку казали: «Вагітна під Богом ходить, кривдити не можна, відмовляти не можна». Наші слов’янські прапредки, вірячи в переселення душі, були переконані в тому, що душі втілюються лише в межах одного роду. Тому вагітна жінка стає містком, немовби носієм і предка, і нащадка одночасно. І живе між світом людей і душ. У ній міститься інформація всього роду. Кривдячи цю жінку, кривдник викликав на себе гнів усіх поколінь – нащадків і предків.

Вчені стверджують, що вже одноденний зародок реагує на інформацію. Виявилося, що фіксація емоцій починається вже в клітинах зиготи, тобто з моменту зачаття. Клітини зберігають пам’ять про те, що відбувається з організмом. Ембріональні клітини вирізняються ще більшою ємністю пам’яті, вони зберігають інформацію про всі події, котрі дійшли до них. В ембріоні, вік якого знаходиться в межах першого триместру (перші три місяці), якщо мати піддається травмі, ростучі ембріональні клітини фіксуються в такому оточенні.

Під час вагітності між мамою і малюком встановлюється надзвичайний емоційний зв’язок – бондінг (від англ. bond – зв’язувати, з’єднувати). Почуття загострюються, посилюється інтуїтивне сприйняття, жінка вже не просто виношує дитину, вона її відчуває, як себе. Якщо майбутня мама усвідомлено ставиться до свого стану, приймає його, то вагітність для неї стає часом творчості, відкриттів і нових можливостей.

Ми живемо в складному світі, і буде краще і для мами, і для малюка, якщо ми навчимося ставитися до будь-яких негативних емоцій і відчуттів як до досвіду. Як до підготовчих курсів. Помірний стрес у материнському лоні готує малюка до майбутніх труднощів. Він вчиться протистояти їм, ще не з’явившись на світ. При цьому, звісно, потрібно працювати зі своїм емоційним станом і пояснювати малюкові все, що з вами відбувається.

Особливо часто страхи зустрічаються, коли вагітність є незапланованою, «випадковою». Жінка боїться випасти із соціального життя, побоюється, що не зможе повернутися на роботу, що відставатиме від колег в професійному плані.

Насправді вагітність, а потім і дитя, може дати жінці колосальне внутрішнє збагачення. Особливо якщо професія жінки зв’язана з людьми (людина – людина). Жінка тоді починає краще розуміти потреби інших, краще спілкуватися і це не може не вплинути на її професійне зростання. Та, навіть, якщо її робота не пов’язана з людьми, жінка одинаково більше набуває, ніж втрачає. Вона стає більш відкритою, більш контактною.

Що більше інформації є у майбутньої мами, то більш захищеною й упевненою вона почуватиметься. Важливо пам’ятати – те, у що людина повірила, стає реальністю. Якщо жінка «всотала» програму: пологи – процес болісний, то, на жаль, так і буде. Тому слід запам’ятати, що пологи – нелегка праця, але участь помічника допоможе значно легше пережити цей період і допомогти дитині з’явитися на світ. Ним може бути майбутній тато, мама, родичі, подруга, які пройшли відповідну підготовку, володіють необхідними прийомами та мають бажання допомогти породіллі.

Присутність чоловіка поряд із дружиною під час пологів дає можливість відчути надзвичайно важливий момент в житті сім’ї – народження власної дитини. Батько відразу відчуває близькість до народженого малюка, і почуття «батьківства» зароджується набагато швидше.

В останні тижні вагітності психологічний стан жінки характеризується зростанням нетерпіння і збудження, напруженим бажанням завершення періоду виношування дитини. В цей же період спостерігаються характерні коливання настрою: від радісного передчуття зустрічі з малюком до тривожних побоювань пологів і страху за здоров’я та життя дитини.

Навіть неускладнений перебіг вагітності в психологічному плані може розглядатися як гострий перехідний період життя жінки, стадія статево-ролевої ідентифікації, особлива ситуація для її соціально-психологічної адаптації.

Аналіз психологічного стану вагітної жінки має враховувати її ставлення до численних зовнішніх впливів і динаміку формування материнської сфери, найважливішими складовими якої є психологічна готовність до материнства та розвиток прихильності або прив’язаності до дитини. Психологічна готовність до материнства – це специфічне особистісне ставлення до майбутньої дитини.

Можливо, діти, народжені усвідомлено й у любові, зроблять професію психолога незатребуваною. Мені цього дуже хотілося б.

Львівський міський центр

соціальних служб для сім’ї,дітей та молоді

Психолог Ольга Янківська

Тел. 244-47-15

Без коментарів.